Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSЧетвер, 27.06.2019, 14:20

Краснокутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Краснокутської районної ради Харківської області

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Охорона праці та безпеки життедіяльності


Пам’ятка з безпечної поведінки для учнів та батьків під час літніх канікул

   Ось і розпочались літні канікули. Не буде домашніх завдань. З’явиться багато вільного часу. Кожен планує по-різному провести літній відпочинок. Екскурсії, розваги, веселі і радісні друзі...
    Бажаємо усім учням гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок! 
    Закликаємо учнів та батьків завжди пам`ятати елементарні правила безпеки під час канікул, щоб приємний відпочинок не був зіпсований. 
  1. Пам’ятайте і виконуйте правила дорожнього руху.
  2. Не грайтесь поблизу доріг.
  3. На зупинці не стійте близько біля дороги.
  4. Дотримуйтесь правил посадки в транспортні засоби.
  5. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.
  6. Перебуваючи на відпочинку в лісі або парковій зоні, пам'ятайте про правила безпечної поведінки.
  7. Будьте особливо уважні біля водоймищ. Знайте: з водою не жартують!
  8. Не беріть у руки вибухонебезпечні предмети, у випадку їх виявлення, повідомте дорослих.
  9. Не використовуй піротехнічні засоби – це небезпечно!
  10. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.
  11. Не розпалюйте вогнища.
  12. Не влаштовуйте ігри біля залізничного полотна, на будівельних майданчиках та біля них.
  13. Обережно користуйтесь побутовими газовими та електричними приладами.
  14. Не відходьте далеко від будинку.
  15. Не впускайте в квартиру незнайомих людей.
  16. Не грайтеся з бродячими тваринами.
  17. Мийте руки після ігор перед їжею.
  18. Для прогулянки вдягайся зручно, а коли прохолодно - тепло, щоб не застудитися.
Гарного вам відпочинку!


Обережно - змії! 

Ознаки укусу змії.

 Якщо вкусила гадюка, то в місці укусу залишаються сліди двох отруйних зубів (рідше – одного) – кровоточиві ранки, що віддалені одна від одної на 1-1,5 см. Укуси неотруйних змій мають зовсім інший вигляд: на шкірі помітна дуга із багатьох дрібних подряпин. 

Симптоми: У місці потрапляння отрути спочатку відчувається свербіння, через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, пухирці, наповнені рідиною, можливий крововилив. Ці ознаки досягають свого максимуму через 10-12 годин із моменту укусу. Пульсуючий біль у місці укусу, як правило, незначний. Злегка болючі лімфатичні вузли. Зазвичай, картина отруєння цим вичерпується, але в ряді випадків захворювання протікає більш тяжко. Хворий блідніє, відчуває запаморочення, нудоту, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність. Проте, у нормі вже через 10-15 годин стан потерпілого стабілізується, а приблизно з закінченням другої доби починається швидке зменшення набряку. Через 3-10 днів зникають усі зовнішні прояви хвороби.

 Важкість отруєння залежить від різних факторів: - від розміру змії; - від віку і ваги потерпілого, тому що токсичність співвідносна від кількості отрути на кілограм маси укушеного; - від сезону. Восени токсичність і кількість отрути найвища; - від близькості місця укусу до магістральних кровоносних судин. Укус в області обличчя і шиї особливо небезпечний; - від стану здоров’я укушеного. У групу підвищеного ризику входять люди, які страждають серцевою недостатністю, алергічними захворюваннями, патологією нирок, а також емоційно неврівноважені натури.

 Допомога при укусах змії Протягом 5-10 хвилин, закусивши зубами шкіру, енергійно відсмоктувати або витиснути отруту з ранок, спльовуючи кров, але в жодному разі не ковтайте її. Рот при цьому бажано періодично прополіскувати водою. Якщо до цього заходу вдатися не пізніше 3-5 хвилин з моменту укусу, то цим вдається видалити до 40% отрути, яка не встигла потрапити в кровотік. Але в ротовій порожнині не повинно бути ранок та каріозних зубів. - продезінфікувати ранки (йодом, одеколоном, горілкою і т.п.); - зняти з ураженої кінцівки обручку, браслети, щільний одяг і взуття; - по можливості багато пити. В перші 2 години після укусу варто вжити не менше 3-4 літрів рідини (води, молока, неміцного солодкого чаю); - переміститися, якщо є можливість, у прохолодне затінене місце. Здійснювати тривалі переходи по спеці небажано і небезпечно. Краще, якщо вдасться, забезпечити потерпілому повний спокій. 

Після укусу КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: - піддаватися паніці, хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров. Дихайте повільно і глибоко; - накладати на уражену кінцівку джгут; - робити надрізи в місці укусу або припікати ранки; - обробляти місце укусу розчином марганцевокислого калію (марганцівки) або господарського мила; - вживати алкоголь; - займатися фізичною працею. Для профілактики укусів гадюки застосовувати найпростіші запобіжні заходи: - йдучи до лісу, одягати щільні штани, котрі заправляти у високе взуття; - будьте особливо уважні перед тим, як ступати у зарослі ями; - збираючи гриби чи ягоди, користуйтесь палицею, щоб перевіряти зарослі; - не намагайтеся впіймати гадюку або іншу невідому змію; - при ночівлі в полі, лісі уникайте розташування біля колоній мишейполівок та інших гризунів, брустверів окопів, чагарнику, трухлявих пеньків, дерев з дуплами, біля входу до нори або печери, тобто улюблених місць полювання гадюк; - щільно закривайте вхід до намету, щоб змія не могла туди заповзти; - переміщуючись лісом, полем в темний час доби, користуйтесь ліхтарем. Світло відлякує змій і допомагає вам виявити їх на вашому шляху; - вирушаючи на сімейний пікнік, риболовлю, збір грибів чи ягід, не полінуйтесь провести бесіду з дітьми. На Прикарпатті у лісах можна зустріти гадюку звичайну, мідянку, вужа та веретільницю (остання власне є безногою ящіркою, а не змією). До середини 60-х років ХХ-го століття в горах зустрічався неотруйний полоз лісовий – досить велика змія довжиною до 1м 80 см, але вже тривалий час у нас його немає. До отруйних відносяться гадюка звичайна та мідянка, які мають отруйні залози.

 ВУЖ ЗВИЧАЙНИЙ. Відноситься до родини вужевих. Досягає довжини до 1 метра. Неотруйна змія, яка харчується переважно комахами, слимаками, жабами, ящірками, рідше дрібними гризунами та пташенятами. Відрізнити вужа від інших змій можна по наявності двох жовтих цяток з обох боків голови. Колір тіла від темно-сірого до чорного. Не агресивний. Нерідко дітлахи ловлять вужів руками та граються з ними, зовсім не боячись їх, бо вужі небезпеки для людей не представляють. Зустрічаються вужі переважно у затінених вологих місцях. До родини вужевих відноситься і мідянка. Доросла змія досягає довжини до 65 сантиметрів. Мідянок відрізняють від інших змій в основному по мідно-червоному забарвленню тіла (від чого і походить її назва). Червонувате забарвлення особливо властиве самцям. Загалом забарвлення спини у мідянок може бути від сірого, сіро-бурого і жовтувато-бурого до червонуватобурого. Вздовж спини в 2-4 поздовжніх рядах тягнуться дрібні темні плями. На шиї розміщено дві бурі або чорно-бурі смуги або дві плями, які звичайно зливаються на потилиці. Голова зверху темна або з характерним малюнком. Від ніздрів через око і далі до вуха проходить вузька бура смуга. Зустріти мідянку можна переважно в сухій місцевості, на сонячних галявинах і на узліссях листяних лісів. Заселяє сухі схили ярів та балок, чагарники, виходи скельних порід у долинах річок. Сховищами для неї служать щілини і тріщини в скелях, порожнини під камінням, нори ящірок та гризунів. До речі, найбільш агресивною серед змій Прикарпаття і Карпат є саме мідянка, вона агресивніша за гадюку і користується поганою славою серед місцевого населення. Про неї ходить багато різних чуток, але це в основному вигадки, бо більшість людей панічно боїться змій, навіть неотруйних. Мідянка взагалі відноситься до умовно отруйних змій, бо її отруйні залози розташовані на піднебінні і вона не має спеціального апарату для укусу (зубів), котрий виділяє отруту. Отрута виділяється безпосередньо із залоз. Отже щоб мідянка вразила людину своєю отрутою, їй треба запхнути палець у рот до самого піднебіння, і то на пальці повинна бути ранка. Саме завдяки її агресивній поведінці та деякій схожості з гадюкою мідянку активно знищує місцеве населення та відпочиваючі. Але не всі знають, що серед плазунів, які зустрічаються на території Івано-Франківської області, саме мідянка занесена до Червоної книги України.

 ГАДЮКА ЗВИЧАЙНА. ЇЇ можна зустріти від передгір’я до найвищих вершин Карпат. Довжина дорослої гадюки в середньому 75 сантиметрів. Від інших змій гадюка відрізняється більш-менш трикутною головою з різко вираженим шийним відділом і характерним коричневим або чорним зигзагом, що тягнеться вздовж всього хребта. Колір тіла гадюки переважно світло-сірий або брунатний, нерідко в горах зустрічаються гадюки чорного кольору (таку гадюку місцеві жителі називають "меланіста”). Живиться гадюка дрібними гризунами та ящірками. Ця змія родини плазунів – єдина, хто являє собою реальну небезпеку, може вкусити, і кусає, до речі, правда, не так часто, як здається пересічному громадянину. Гадюка ніколи не нападає на людину, якщо не відчуває небезпеки для себе і, як правило, при зустрічі з людиною намагається втекти. Це відзначають всі, кому доводилося зустрітися з нею. Тому зустрівши гадюку не потрібно її переслідувати і намагатися вбити, до речі, вона перебуває під охороною Закону. Найбільш небезпечною гадюка стає під час кублення у так званий "шлюбний період”, який триває з кінця червня приблизно до 10 липня, проте в залежності від середньої температури у травні-червні цей період може трохи зміщуватися на більш ранній або пізній термін. Саме на цей період припадає переважна більшість укусів людей зміями. 

/Files/images/uchnyam__batkam/bezpeka/24382345.jpg


29.03.19 проведено бесіди з учнями 1-11 класів з безпеки життєдіяльності під час весняних канікул.


Написання диктанту "Обережно: кір!"

  • Безпека взимку

  • На дворі зима. Це пора року на яку чекають всі діти. Взимку можна кататися на ковзанах, лижах, ліпити снігову бабу. Все це приносить задоволення і дітям, і дорослим. Але, якщо діти не дотримуються правил безпеки ці радощі можуть перетворитись в небезпечну ситуацію. Тому сьогодні тема нашого виховного заходу «Основні правила безпеки взимку. Обережно! Слизький лід».

  • Скажіть будь ласка, які небезпечні ситуації можуть трапитись взимку? (переохолодження, обмороження, ожеледиця, хуртовина, намети, великі бурульки, падіння, травми).

  • І зараз ми потрапимо на зупинку «Увага! Переохолодження, обмороження»!

  • Це трапляється тоді, коли людина багато часу знаходиться на дуже холодному повітрі, а саме на морозі.

Переохолодження - досить велика небезпека, симптомами якої є сильне тремтіння, слабкість, сонливість, нечітка свідомість.

Якщо ви відчуваєте, що починаєте замерзати, необхідно зробити інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками, пробігтися, спробувати поворушити пальцями рук або ніг. Це пришвидшує відновлення кровообігу. При першій можливості зайти в тепле приміщення, випити гарячого чаю, тепло укутавшись або обклавшись грілками.

Обмороження - спершу в обмороженому місці з'являється відчуття холоду, затимпоколювання, біль, а згодом втрачається чутливість. Шкіра на обмороженому місці набуває білуватого кольору. Якщо вчасно не зарадити обмороженню, то після прихованого періоду настає другий - омертвіння тканини.

Щоки, ніс, вуха можна зігрівати прямо й на вулиці, несильно розтираючи. Правильним буде все ж таки зайти у тепле приміщення. Після розтирання обморожену частину тіла обережно просушують м'яким рушником, протирають спиртом, накладають суху пов'язку,тепло закутують. Повністю відігрівшись, шкіра стає яскраво-рожевою, людина відчуває біль. Та цього болю лякатися не слід, він свідчить про те, що відновилася чутливість шкіри.

Але, якщо обмороження сталося, треба пам’ятати, що не можна розтирати обморожені частини тіла снігом - це лише пошкоджує шкіру, сприяє занесенню інфекції.

Не слід також опускати обморожені руки або ноги в холодну воду, зігрівати їх біля вогнища, на гарячій печі. Не слід забувати й інше: обморожені місця довго будуть чутливими до холоду й можуть повторно обморожуватись навіть через кілька років. Тому надійно захищайте їх від переохолодження.

  • Наступна сторінка нашої розмови «Обережно! Ожеледиця».

Ожеледиця – це шар щільного льоду, що утворюється на поверхні землі і на предметах, що оточують людину, при замерзанні переохолоджених крапель дощу або туману при невеликій мінусовій температурі навколишнього повітря. Ожеледиця представляє безпосередню небезпеку життя і здоров'ю людей, безпечному руху транспортних засобів по дорогах. Щоб уникнути надзвичайних ситуацій від ожеледиці необхідно:

- виходити з будинку у взутті який має неслизьку підошву;

- посипати піском або сіллю доріжки, сходинки під'їздів житлових будинків;

- особливу увагу звертати на правила переходу проїжджої частини доріг, треба пройти до світлофора і скористатися правилами переходу вулиці по світлофору, пам'ятаючи що гальмівний шлях машин набагато подовжується при ожеледиці. Будь те уважними! Пам'ятайте, водієві важко відразу зупинити свою машину. І навіть якщо він вчасно натиснув на гальма і колеса зупинилися, і вже не крутяться то в ожеледицю вона продовжує ковзати з такою ж високою швидкістю за інерцією і не скоро ще зупиниться. Переходячи дорогу треба бути уважним і не розмовляти. Уважно спостерігати за дорогою і транспортом, що йде. Про це треба пам'ятати самим і нагадувати тим, хто забуває про небезпеку крижаної траси.

- надавати допомогу в пересуванні жінкам і літнім людям;

- надавати першу допомогу постраждалим при падінні на слизькій дорозі (допомогти звестися на ноги, при необхідності допомогти в доставці до лікувальної установи).

Чимало радості приносить катання на ковзанах. Щоб уникнути травми, слід бути обачливими. З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей. Не можна опиратися на руки, щоб їх не зламати. Можна падати в найближчу кучугуру снігу.

Потрібно виконувати визначені правила поведінки на льоду:

  • падати правильно (на бік, при падінні не триматися за людей;

  • не сідати на лід, сніг, відпочивати тільки на лавках;

  • не ходити на катку в мокрому одязі.

Якщо немає поблизу катка, часто місцем для катання на ковзанах обирають кригу водоймища. Але при цьому слід дотримуватись правил безпеки:

  • ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу;

  • не кататись на тонкій кризі (крига темного кольору).

Безпечною є крига товщиною до 20 см (зеленуватий відтінок).

Маючи на увазі, що міцність і товща льоду змінюються на
протязі зими і ранньої весни, дітям не рекомендується ходити на
водойми - це небезпечно для життя. Лід стає міцним тільки після того, як встановляться безперервні морозні дні, але навіть при короткочасній відлизі, він втрачає цю якість.

Під дією сонця лід стає пористим і буде слабким, не дивлячись на те, що він зберігає достатню товщу.

Навіть взимку є небезпека провалитися під лід, тому що:

  • лід може бути неміцним біля стоку води;

  • тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу, у місцях, де водорості вмерзли в лід;

  • тонкий лід і там, де б'ють джерела, де швидкий плин або струмок впадає у річку;

  • особливо обережно слід спускатися з берега: лід може не щільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

В силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) може статись відрив криги. В такому випадку не можна панікувати. Для збереження рівноваги необхідно присісти, не наближатися до краю криги і кликати на допомогу. Ні в якому разі не можна перестрибувати з однієї криги на іншу.

Необізнаність населення про загрозу для життя при виході на лід, відсутність знань заходів допомоги потерпілими, а інколи й особиста необачність, призводять до трагічних наслідків.

Що треба робити, якщо Ви провалилися під лід?

  • розставити руки в боки по кромці льоду, щоб утриматись на поверхні
    і не піти під лід;

  • кликати на допомогу;

  • старатися зберігати спокій, не борсатися у воді;

  • стараючись не обламати лід, без різких рухів потрібно спробувати вибратися із води, повзучи грудьми та почергово витягуючи на поверхню ноги;

  • вибравшись із пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідкіля прийшли (де міцність льоду перевірена). Не дивлячись на те, що сирість і холод штовхають бігти ізігрітися, треба бути обережним до самого берега. Ну а там вже можна не зупинятись поки не опинитесь в теплому приміщенні. Якщо на ваших очах провалилася під лід людина, негайно гукніть їй, що поспішаєте на допомогу. Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає переохолодження організму .

Надаючи допомогу, дотримуйтесь таких правил:

  • не можна підбігати до товариша, який провалився у воду;

  • до нього потрібно наближатися повзком, використовуючи для зміцнення продовгуваті предмети (лижі, лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед собою;

  • до самого краю пролому підповзати не можна, бо у воді опинитеся удвох;

  • пасок, шарф, всяка дошка або палка, санки, лижі можуть врятувати людину. Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше
    3-4 метрів), кинь своєму товаришу мотузку, шарф, палку, аби він ухопився. Подавши підручний засіб рятування потрібно витягнути друга
    на лід і повзком вибратись із небезпечної зони. Потім постраждалого необхідно сховати від вітру, зняти мокрий одяг, розтерти тіло (але ні в якому разі не снігом), по можливості, вдягнути сухі речі (можна дещо зняти з себе), доставити потерпілого в тепле місце і напоїти гарячим чаєм.

  • Шановні діти, ми сьогодні пригадала правила безпеки під час зимньої пори року і зараз пропоную перевірити свої знання.


ПАМ'ЯТКА першочергових дій у разі загрози вчинення терористичного акту 

1. Заходи попереджувального характеру. 

- здійснити комплексне обстеження стану надійності охорони приміщення, посилити пропускний режим по допуску персоналу і відвідувачів, проводити ретельну перевірку внесеної ручної поклажі; 

вжити додаткових заходів щодо інженерно-технічної оснащеності приміщення, додатково встановити модернізовані системи сигналізації і відеоспостереження в зонах підвищеного ризику; 

- оснастити телефони об'єкта, зазначені в офіційних довідниках, автоматичними визначниками номера і звукозаписною апаратурою; 

- організувати проведення систематичних обходів і оглядів приміщення і прилеглої до нього території з метою своєчасного виявлення підозрілих предметів і запобігання закладки вибухових пристроїв, а також установки сторонніх осіб, що виявляють підвищений інтерес до приміщення;

 - регулярно проводити перевірки підсобних приміщень і територій, не допускати перекриття шляхів евакуації людей і транспорту;

 - організувати практичні тренування по діях при виникненні надзвичайної ситуації терористичного характеру; 

- провести інструктивні заняття про порядок дій при прийомі телефонних повідомлень з погрозами терористичного характеру і правилах поводження з письмовими анонімними матеріалами. 

2. Виявлення підозрілого предмета. 

Не починайте самостійно ніяких дій із знахідками або підозрілими предметами, які можуть опинитися вибуховими пристроями - це може призвести до їх вибуху, численних жертв і руйнувань. Пам'ятайте: зовнішній вигляд предмета може ховати його справжнє призначення. В якості камуфляжу (маскування) для вибухового пристрою використовують звичайні побутові предмети: сумки, пакети, згортки, коробки, іграшки тощо. Послідовність дій при виявленні підозрілого предмета: - точно визначите місце перебування підозрілого предмета; - опитуванням заявника й очевидців установите час виявлення предмета; - зафіксуйте установчі дані осіб, що знайшли предмет, і забезпечте їхню присутність до моменту прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів; - дайте вказівку не наближатися, не торкати, не розкривати, не переміщати знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском і фунтом, не користуватися радіо- і електроапаратурою, переговорними пристроями; - організуйте евакуацію персоналу, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета; - дайте вказівку співробітникам охорони оточити місце розташування предмета знаходитися на безпечній відстані від нього; - при необхідності організуйте відключення побутових і виробничих комунікацій газу, води й електрики; - повідомите про подію правоохоронні органи, викличте машини швидкої допомоги і аварійних служб; - не знижуючи рівень охорони, забезпечте можливість безперешкодного проходу або проїзду до предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи; - надайте можливість фахівцям оперативно-слідчої групи опитати заявника та інших осіб, що підходили до підозрілого предмета. 

3. Надходження погрози по телефону. 

Телефон є засобом зв'язку і його дуже часто використовують як злочинці (для передачі 2 повідомлень про закладені бомби, захоплення людей і пред'явлення політичних або інших вимог) так і «телефонні хулігани», які висловлюють мнимі погрози. Приймаючи анонімне телефонне повідомлення про можливе здійснення актів тероризму необхідно пам’ятати, що вони несуть важливу криміналістичну інформацію, тому в розмові з анонімом необхідно запам'ятати і зафіксувати якнайбільше даних. - зафіксувати дату, час і три

Пошук
Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Друзі сайту
Міністерство освіти і науки України
Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації

Портал Академії
Український центр оцінювання якості освіти

Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти

Краснокутська районна державна адміністрація

Краснокутська районна рада

Краснокутський ПАЛ

Освітній портал ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА

УКСМД МВС ditypolice@mvs.gov.ua

Логопедична служба Краснокутського району

Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz